ПРО ЩО ВИСПІВУЄ СТРУМОК
Про що виспівує струмок?
Про сонце золоте.
Про що співає колосок?
Про те, як він росте.
Про що виспівує земля?
Про неба синь і шир.
Про що співаєм ти і я?
Про маму і про мир.
А. Костецький
СОВЕНЯТА
Поглянь на сірих совенят:
Вони тихесенько сидять,
Коли не сплять - вони їдять,
Коли їдять — вони не сплять.
С. Маршак
ГУСЕНЯТА Й ГУСКА
У ставку гуськом стоять
Гусенята й гуска.
Гусенята плюскотять,
Гуска носом плюска.
Г. Бойко
Сіяв-віяв дід Мусій —
Вуса, вії у вівсі.
Сіяв-віяв, висівав,
Славну пісеньку співав: —
Сію, сію, висіваю,
Бо вівсяні вуса маю.
Г. Чубач
КОЛОССЯ
Вусате колосся
Росинок напилося.
Струмить роса
По вусах вівса.
Г. Бойко
Босий хлопець сіно косить.
Босі ноги роса росить.
В ямі на спиться вусатому сому.
Сому вусатому сумно самому.
Г. Бойко
СЛИВА
До сонечка сміється слива,
На ній сливки, вона щаслива,
Сливки солодкі, соковиті,
Достиглі, сонечком налиті.
Л. Біленька
ПАРАСКА ПРАСУЄ
У Параски гарна праска,
Попрасує все Параска:
Сукні синії — лялькам,
А нові хустинки — нам.
І. Кульська
ОСІНЬ ТАКА МИЛА
Осінь така мила,
осінь славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скибка у пазусі,
грушки у хвартушку.
Осінь така мила,
осінь славна.
П. Тичина
КОСИЧКИ
«Косички у дівчаток —
щоб смикати за них!» —
так думав я спочатку,
а виявилось — ні.
Вони ростуть для того,
щоб заплітатись довго
та банти в них носити,
великі і красиві,
щоб хтось про них сказав:
— Ах-ах, яка краса!..
А от мені косичок
не треба.
Я — хлопчак.
А що я теж красивий —
то це помітно й так!
А. Костецький
ДЖЕРЕЛЬЦЕ
Уночі над полем
Злива прошуміла.
І мале джерельце
Трохи замуліло.
Ми взяли лопату
І його звільнили,
Заодно лозину
Поряд посадили.
Виростай, вербичко,
Буйною, рясною!
Плинь собі, потічку,
І ставай рікою!
А. Качан
ВЕСЕЛИНКА
Запитав у Зіни Гліб:
А звідкіль береться хліб?
Розвела руками Зіна:
Звідкіля ж? Із магазину!
Є. Бандуренко
ЗОЯ І ЗІНА
Зоя
І Зіна
Знайшли
Лозини.
Лозина
До лозини
І зроблені
Корзини.
Зоя
І Зіна
Взяли
Корзини,
Взялись
Завзято
Кизил
Збирати.
Г. Бойко
СКІЛЬКИ БУДЕ?
По дорозі цуцик біг.
Скільки цуцик має ніг?
Почали усі лічити.
Десять вийшло у Микити.
А Федько сказав усім:
Цуцик ніжок має сім.
Ще лічила довго Люда:
Дві та дві — це ж скільки буде?
Г. Демченко
БАБЦЯ СПИТЬ
Ходить тиша в теплих капцях,
Задрімала в кріслі бабця.
А годинник цокотить:
Бабця спить, бабця спить.
Я навшпиньки вийду з хати,
Щоби їй не заважати.
Не скачи, собачко, цить!
Бабця спить. Бабця спить.
В. Багірова
ЦУЦЕНЯ І ЦАПЕНЯ
Цуценятко й цапенятко
Пустували дотемна:
Перекинули горнятко,
Налякали цвіркуна,
На городі цибулиння
Столочили пустуни.
Біля клуні на цеглиння
Враз наскочили вони.
Цуценя на цеглу впало,
Мало ніжку не зламало,
Цуцик тихо скавучить:
Лапка в цуцика болить.
Л. Біленька
ПІВЕНЬ
Є в нас півень-молодець —
Роботяга і співець.
Прокидається він вранці,
Узувається в сап'янці
Й на зарядку у садок
Веде всіх своїх діток.
М. Стельмах
ЦАПОК
Цапок водицю п'є з цеберка,
Скубе травицю у садку.
Солодкий цукор та цукерка —
І це цапкові до смаку.
Н. Забіла
ЦАПОК
Взимку лагодив цапок віз,
і борону, й плужок.
В квітні виорав цапок
огородець і ланок.
Та й засіяв лан цапок
для цапихи і діток.
М. Стельмах
КИЦЯ ПРОКИДАЄТЬСЯ
Киця прокидається —
Лапками вмивається.
Квіти прокидаються —
Росами вмиваються.
Ну а ми з сестрицею
Вмиємось водицею.
А. М'ястківський
СИНІЙ ЛЬОН
При дорозі, де тополі,
Синій льон зацвів у полі.
Біля льону — синя річка,
В небі синьому — синичка.
Скільки цвіту-синьодзвону!
Засиніло все від льону.
А. Камінчук
КУРЧАТКА
Вранці вибігла я з хати І давай курчат скликати:
— Ціп, ціп, ціп!
Горобейчики сіренькі Зацвірінькали тоненько:
— Ців, ців, ців!
Позбігалися курчата, Почали пшонце клювати:
— Дзюб, дзюб, дзюб!
Ви, горобчики, голодні, Дам пшонця і вам сьогодні:
— Ціпу, ціпу, ціпу!
Д. Головко
В ШАФІ
В шафі штапель, і шовки,
І шифон, і шалі,
І шкарпетки, і шапки,
Шубки і так далі.
Вицвірінькує пташа:
— В шафі все на букву «Ша»!
Л. Біленька
В горішнику горішина
горішками обвішана.
Оришка і Тимішко
Струшують горішки.
Г. Бойко
ЧОРНИЙ ЖУК
Чорний жук очима блима —
чує кроки за плечима.
Дуже хороше йому
по землі ходити!
Він не хоче, чуєш, хлопче,
у коробці жити!
В. Яучук
ЖУЧОК
Народна дитяча пісенька
Ходить жучок по дубині,
а жучиха по ялині.
На жукові черевички,
бо сам жучок невеличкий,
на жукові жупан ясний,
бо сам жучок дуже красний.
Жабенята у кружечку
Повсідались на лужечку.
В жмурки грають жабенята.
Жабка-мати вчить стрибати.
Хто стрибає недалеко,
Дожене таких лелека.
В. Кравчук
Я зібрав жуків чимало,
Та вони всі повтікали,
Я — за ними. Ну й дива!
Заповзли вони в слова:
«Жар, кажан, пожежа,
Жито, жаба, вежа,
Баклажан, пружина,
Жало, вуж, крижина...»
Де жуки ці? Покажіть,
Позбирати поможіть.
І. Січовик
Он повзе мурашка,
Ось хлюпоче річка.
Не зривай ромашку,
Не топчи травичку,
В зелені діброва,
В китицях ліщина.
Глянь, яка чудова
Наша Україна!
А. Камінчук
Струмок серед гаю,
Як стрічечка,
На квітці метелик,
Як свічечка.
Сонечко світить,
Квітують поля —
Добридень тобі,
Україно моя.
П. Тичина
КАЧЕЧКА
Качечка кряче,
Каченят не бачить.
Кличе качечка курчат:
Чи не бачили качат?
Ні, качечко, ми качат
Не бачили в вічі.
А качура одного Бачили аж двічі.
Г. Бойко
НЕТЕРПЛЯЧИЙ
Чому цуцик у муці?
Він хотів спекти млинці.
Та собача вдача
Дуже нетерпляча.
Лиш розбовтав тісто —
З'їв його все чисто.
Г. Бойко
МІЙ ДІДУСЬ
Мій дідусь старенький,
Як голуб сивенький,
По садочку ходить
І мене, малого,
Онучка свого,
За рученьку водить.
По садочку ходить,
Яблучка знаходить,
Ще й дає горіхи,
Мій дідуньо милий,
Як голубчик сивий,
З ним — багато втіхи.
М. Підгірянка
ДВА ХЛОПЧИКИ
Два хлопчики на ставочку
Ловлять рибку в холодочку,
Золотеньку, і срібненьку,
І велику, і маленьку.
Прийшла мати рибку взяти,
На вечерю їх позвати,
А хлопчики і не чують,
На рибоньку все чатують.
Із кошиком пішла мати
Вечеряти готувати,
Варить юшку з линами,
Вихваляється синами.
Прийшли хлопці, мовчки сіли,
Ось юшечки попоїли
І на полі лягли спати,
Щоб з сонечком разом встати,
Щоб знов піти до ставочка
Ловить рибу в холодочку,
Золотеньку, і срібненьку,
І велику, і маленьку.
О. Олесь
ЧАПЛЯ
В очереті — черепаха.
З очерету чапля-птаха
Чапу-лапу до води:
— Черепахо! Йди сюди!
Вже тут сонце не пече,
Чиста річенька тече!
В. Гринько
В чаплі
чорні
черевички. Чапля
чапа
до водички.
Г. Бойко
Ввечері дівчинка Мила
В садочку клумбу розбила.
Брат її, хлопчик Іван,
Також розбив... стакан.
О. Григор'єв
Курличі курличуть,
Курличаток кличуть: —
Курли, курли, курличеньки,
До річеньки, до річеньки.
Г. Бойко
В лісі яблунька,
В лісі дичка,
Рясно яблучок
Невеличких.
Плаче яблунька,
Плаче дичка:
— Родять яблучка,
Звуть — кислички.
В. Іринько
Чубата чапля чваньковита
Через болото йде одна.
Чомусь з журавликом дружити
Не хоче чапелька чудна.
Я. Забіла
Гарно в нашому садочку:
І дерева, і квітки —
Чорнобривці та барвінок,
Ружа, м'ята, нагідки!
Яснокрилі робітниці —
Бджілки навкруги гудуть,
Мед солодкий та пахучий
Нам у вулики несуть.
Я. Жарко
ДЖМІЛЬ
У козацьких
Шароварах
Ходить
Джміль
По квітнику
Й поглядає —
Чи не варять
Джем
Із вишень
У садку.
М. Луговик
МАМИНІ РУКИ
Мамині руки — щедрі, робочі —
Втоми не знають з ранку до ночі.
Вранці, коли ще усі спочивають,
Сонце, напевно, вони підіймають.
В. Грінчак
Ми — кущі.
Золоті у нас плащі.
Золоті у нас плащі
На дощі.
Т. Коломієць
ЖОЛУДЬ (Лічилка)
Гайда в ліс! Знайдемо жолудь!
А навіщо?
Щоб над ставом посадити.
А навіщо?
Щоб там дуб високий виріс.
А навіщо?
Щоб гніздо звила синичка.
А навіщо?
Щоб зросли у нім пташата.
А навіщо?
Щоб зраненька щебетали.
А навіщо?
Щоб зі сну тебе будили.
А навіщо?
Щоб майнули ми до лісу.
А навіщо?
Щоб знайти під дубом жолудь...
В. Лучук
СИНИ-КОСМОНАВТИ
А щоб знав ти,
а щоб знав ти,
і герої космонавти
теж малятами були —
і ось так, як ми, росли!
їхні мами теж, бувало,
Мали клопоту чимало,
Бо не завжди у малят
Все виходило на лад...
Та сьогодні їхні мами
Не натішаться синами.
0. Сенатович
У ЛИПНІ
Спіють вишні — мов облипло
Ягідьми гілля у липні.
Липа цвіт пахучий сипле.
Найщедріше сонце в липні.
Н. Ткаченко
ЛІТАК
Лелека ластівку питає:
Хто вище всіх птахів літає?
Літають люди вище всіх
На літаках своїх легких!
Н. Забіла
ЛЕВ, ЛЕВИЦЯ, ЛЕВЕНЯ
Лев-татусь, левиця-мати
Левеня ведуть гуляти.
Левеня ледь-ледь чалапка:
— Заболіли, — каже, — лапки.
Леву скочило на спину.
Лев промовив: — Любий сину,
Левом ти не хочеш стати?
Ліньки бігати, стрибати?
Знай: ліниві левенята —
То не леви — кошенята.
Л. Біленька
ДЕ РОСТЕ ХЛІБ?
...Шумлять, хвилюються жита.
Поглянь лише навколо —
Пшениця стигла, золота
Додолу хилить колос...
Н. Забіла
ЛЬОН
Зелен, зелен льон у полі.
Буде лялі з льону льоля.
Білим, білим білована,
Мов лілея мальована.
В. Ладижець
ДІД ЯКИМ
Слуха внучку дід Яким:
Ви також були малим?
Був, авжеж, як ти у мами.
Ну й сміялися над вами:
Ще в сорочечці ходили,
А вже бороду носили!
І. Деркач
ПЛИНЕ БІЛИЙ ЧОВНИК
Плине білий човник,
хвилечка колише,
Хвилечка гойдає;
Плине білий човник,
вітер ледве дише,
Ледве повіває.
Білії хмаринки,
лебедині крила
Угорі гуляють,
Довгою сягою,
що зорю покрила,
Місяця сягають.
Місяченько світло, і рожеве, й срібне,
Кида-розсипає,
І ряхтить, і сяє світло теє дрібне,
Як вогонь палає.
Л. Українка
КАПЦІ
Їхав лис
Через ліс,
Лисенятам
Капці віз,
Щоб соснові
Шишки
Не кололи
Ніжки.
В. Каменчук
ПРО ВЕЛИКІ ВУХА
Запитала в татуся донька-щебетуха:
Чи слон хоботом бере слоненя за вуха?
А навіщо це слону? Так робить негарно.
Жаль: такі великі вуха пропадають марно.
Г. Бойко
Спинилось літо на порозі
І диха полум'ям на все.
І грому гордого погрози
Повітря стомлене несе.
М. Рильський
НАГОДУЮ ТВАРИН
Доручила мені мати
рано-вранці на зорі:
всіх тварин нагодувати,
що у нашому дворі.
Тим травиці, тому каші...
Пояснила, що і як.
Хай домашні друзі наші
наїдаються усмак!
Тільки вийде мама з дому,
засукаю рукави.
Наношу коту рудому
оберемками трави.
Зачекалася корова.
Тож мерщій із баняка
з побажанням: «Будь здорова!» —
я наллю їй молока.
Кину курям у повітці
костомаху ось таку.
Ну а Кроликам у клітці
буде каша до смаку.
Дам собаці три морквини.
Кину сіна для свині.
Тож скажіть: мої тварини
будуть ситими чи ні?
А. Бортняк
СТРУМОК
Куди біжить струмок?
У ярок.
Аз ярка щовесни?
До Десни.
Аз Десни куди?
До дніпровської води.
У Дніпрі він буде жить?
Ні, до моря побіжить.
Тут зупиниться струмок?
Ні, зів'ється до хмарок.
Аз хмаринок — куди?
Стане бризками води.
Якщо грім загуде,
Рясно дощ упаде.
Побіжить знов струмок
У ярок.
В. Гринько
В трамваї переповненім
Сашко з м'ячем сидить,
А коло нього згорблений
Старий дідусь стоїть.
Хтось до Сашка звертається:
Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?
Та вчать, — Сашко відказує, —
Але у дану мить
Розпочались канікули,
І нас ніхто не вчить!
Г. Бойко
СПЕКА
Я поливаю наш садок,
Мов я — прозорий дощик,
І спраглі ротики квіток
Радіють краплі кожній.
А в небі синьому ніде
Немає ані хмарки,
Такий гарячий нині день,
Що навіть лісу жарко.
Ліщині хочеться води,
І травам хочеться води,
І навіть вітру в лободі
Страшенно хочеться води,
Струмочок майже не тече,
Прив'яло листя в липи...
От став би справжнім я дощем —
Тоді усе полив би!
А. Костецький
ДРОВА
Рубає дрова тато —
Петрусь їх носить в дім,
Щоб тепло було спати
В холодну ніч усім:
Бабусі, і матусі,
І братику, й сестрі,
І вітру, й завірюсі,
Що мерзнуть в димарі.
Д. Мегелик
НАЙКРАЩА ІГРАШКА
Не вгадать тобі нізащо,
котра з іграшок — найкраща!
Знаю! Трактор заводний!
Зовсім ні.
Електрична залізниця!
Помилився.
Ну, тоді це — пароплав!
Не вгадав.
Зрозуміло: це літак!
Знов не так.
Добре, відповідь я дам:
Та, яку зробив
Ти САМ!
А. Костецький
ДИРКАВКА
У коника-стрибунця
Є диркавка з гребінця.
Він травинкою охоче
По зубцях її деркоче:
«Др-р-р, др-р-р, др-р-р...»
В. Скомаровський
Хмарка дружить з дощиком.
Квітка дружить з горщиком.
Вітерець — з листочком.
Бережок — з місточком.
Жабенятко — з річкою.
А я дружу з сестричкою.
О. Богемський
Ромашки рвати ми ходили
Над річкою в густій траві.
І раптом равлика зустріли
Із ріжками на голові.
Н. Забіла
